Що лікує нефролог, коли варто звернутися до лікаря, які рекомендації дають фахівці?

kiev

Не всі ще знають, що лікує нефролог, приписуючи йому вміння розбиратися в урологічних проблемах. Спеціалізація цього доктора вужча – він цікавиться тільки дослідженням роботи нирок. У його компетенцію входить попередження та ліквідація порушень.

Які хвороби лікує фахівець?

нефрити і пієлонефрити;
ниркова недостатність, що протікає як у гострій, так і в хронічній формі;
полікістоз;
нефропатія судинного характеру;
мочекам’яна хвороба;
прояви посттрансплантаційного синдрому (наслідки хірургічного втручання, спрямованого на пересадку нирок);
медикаментозні ураження сечовидільних органів;
амілоїдоз;
гломерулонефрит – патологія аутоімунного характеру;
інфекційні ураження сечовидільної системи;
патології ниркових судин;
цистити;
вовчаковий нефрит;

У деяких випадках, коли пацієнту потрібне хірургічне втручання, нефролог може перенаправити його до уролога. Операції необхідні при великих Камнєва утвореннях, пухлинних новоутвореннях, туберкульозі, аномальному будові або неправильної локалізації нирок.

У жінок нефролог займається терапією таких патологій:

нецукровий діабет нефрогенного характеру;
цукровий і сольовий нефрогенний діабет;
подагричні нирки.

Нефролог – що лікує у чоловіків

Представники чоловічої статі теж звертаються до цього вузькопрофільного фахівця, наприклад при системних захворюваннях сполучної тканини або з метою профілактики. Корисно знати, що лікує нефролог у чоловіків. Це важливо, щоб виключити зволікання, посилення клінічної картини і повне припинення ниркової функції. Цей лікар робить все можливе, успішно лікує такі захворювання:

діабетична нефропатія;
хронічна ниркова недостатність;
мочекам’яна хвороба;
нефрогенна гемолітична анемія;
обширне ураження судин.

За яких клінічних ознаках необхідно звертатися до лікаря?

Ряд нефрологічних захворювань може тривалий час протікати безсимптомно. Але існує ряд клінічних ознак, при яких слід негайно звернутися за консультацією до нефролога. До них відноситься наступне:

ниркові кольки;
часте підвищення показників артеріального тиску;
яскраво виражений больовий синдром, який стосується область поперекового відділу;
гарячковий стан;
часті позиви до сечовипускання;
помутніння сечі, поява кров’яних домішок, різкого неприємного запаху;
збільшення або ж, навпаки, зменшення обсягів виділеної урини;
підвищена набряклість;
розлади дизурического характеру.

Негайна консультація фахівця нефролога необхідна при виявленні серйозних відхилень від показників норми в лабораторних дослідженнях сечі і пацієнтам з діагностованим цукровим діабетом.

Необхідні первинні аналізи

Щоб поставити правильний діагноз, в поліклініках, де приймає нефролог, розвинене лабораторне діагностування хвороб. Найперші аналізи, які здають пацієнти з підозрою на нефрологические захворювання, – це загальна оцінка складу сечі. Будь-які відхилення від норми свідчать про те, що є привід для занепокоєння і подальших досліджень.

Більш повну картину функціонування нирок дає добовий збір сечі. Він показує, в якому стані знаходяться ці органи протягом усієї доби, трапляються збої в їхній роботі, в який час це відбувається.

Посів сечі на виявлення шкідливих бактерій показує характер захворювання. Якщо мікроорганізми виявлені, то можна говорити про вірусних або бактеріальних запаленнях, для лікування яких використовується особлива терапія.

Хтось думає: «Нефролог – що лікує? Тільки нирки, він має дуже вузьку спеціалізацію ». Насправді в сферу його компетенції можуть входити і більш складні системні захворювання. Так, аналізи крові показують не тільки збої в роботі нирок або наднирників, але імогут бути свідченням серйозних серцево-судинних захворювань. Всім відомо, що адреналін впливає на частоту серцевих скорочень, а виробляється він саме в надниркових залозах, які є компетенцією нефролога. Тому він завжди дивиться загальний аналіз крові та результати спеціального дослідження на електроліти та наявність сечовини і солей в плазмі крові.

Хто такий дитячий нефролог?

Дитячий нефролог займається виявленням та лікуванням нефрологічних захворювань у маленьких хворих.

У спеціалізацію даного лікаря входить формування адекватних процесів сечовипускання у дітей, лікування наступних видів захворювань:

дисплазія ниркових тканин;
нефроптоз;
вроджені аномалії і патології розвитку (відсутність однієї нирки, подвоєння сечоводів і ін.);
пієлонефрити;
гломерулонефрити;
нефропатії, що розвиваються на тлі порушення процесів обмінного характеру;
нефрити, обумовлені захворюваннями крові;
гемолітико-уремічний синдром;
тубулопатии;
уролітіаз (каменеутворення в нирках).

Дані патології характерні саме для маленьких пацієнтів і вкрай рідко спостерігаються у осіб дорослого віку.

Які препарати призначає нефролог?

Захворювання нирок зазвичай мають на увазі під собою комбіноване лікування. Це і спазмолітики, і діуретики, і антисептики, і інші препарати. Будь-які призначення повинен робити тільки лікар, адже в кожному випадку необхідні різні комбінації препаратів і їх дозування. До того ж багато медикаментів не сумісні один одним.

При захворюванні нирок нефролог може призначити спазмолітики. Найпопулярнішими і дієвими препаратами вважаються:

дротаверин (но-шпа);
галідор;
папаверин.

Для знеболення нефролог може призначити пацієнтові анальгетики. При пієлонефриті та інших захворюваннях нирок болю досить сильні і можуть завдавати багато незручностей хворому. Найчастіше призначають такі препарати як:

ібупрофен;
диклофенак (вольтарен);
індометацин.

Якщо біль не згасає навіть після прийому протизапальних препаратів, нефролог може призначити баралгін і метамізол.

При патології нирок лікар призначає антисептичні препарати широкого спектра дії, які мають антибактеріальну, противірусну і протигрибковою дією. Приклади антибіотиків, що призначаються для лікування нирок:

цефалоспорини (цефалексин, зиннат і ін.);
аміноглікозиди (амікацин, гентаміцин);
Карбамазепін (меропенем, імепенем).

Сечогінні препарати при захворюваннях нирок нефролог призначає найчастіше, так як нирки з патологією не можуть своєчасно звільняти організм від зайвої рідини. Але варто зазначити, що існують препарати, які не можна використовувати при лікуванні нирок, це ртутні діуретики, хлорид амонію і теофілін.

Діуретики, які найчастіше призначаються нефрологом:

фуросемід;
верошпирон;
альдактон.

Також нефролог може призначати препарати, що розчиняють камені в нирках і сприяють їх виведенню з організму. До таких медикаментів відносяться:

Цистон;
Канефрон;
цистенал;
Фитолизин.

Коли вести малюка до нефролога?

Приводом для звернення за допомогою до дитячого нефролога служить прояв у дитини наступних насторожують симптомів:

гарячковий стан;
хворобливість процесу сечовипускання, що можна визначити по плачу, напрузі дитини;
підвищена набряклість;
надмірно слабка або ж дуже сильний струмінь сечі;
енурези (нетримання сечі у дітей) у віковій категорії старше 4-5 років;
почервоніння, гіперемія зовнішніх статевих органів;
зміна забарвлення, запаху, кількісних показників сечі;
відхилення від показників норми при ультразвуковому дослідженні сечового міхура, нирок;
нудота, напади блювоти, загальна ослабленість, характерні для запальних процесів, що протікають в гострій формі.

Лікарське ураження нирок

Ліки, здатні викликати токсичне ураження нирок, називаються нефротоксичними. Лікарський нефрит – це велика проблема, яка набирає обертів, пов’язана в першу чергу зі зловживанням знеболювальних препаратів, об’єднаних в групу НПЗЗ або нестероїдні протизапальні засоби. До іншим нефротоксичність ліків відносяться: антибіотики – аміноглікозиди, сульфаніламіди, цефалоспорини першого покоління, амфотерицин В, препарати літію, нестероїдні протизапальні засоби – найз, кетонал, ібупрофен; противірусні препарати – ацикловір, протипухлинні засоби – метотрексат, циклоспорин.

Як підготуватися до відвідування лікаря?

До відвідування фахівця-нефролога необхідно правильно підготуватися. На руках у пацієнта обов’язково повинні бути результати лабораторних досліджень сечі і крові.

Оскільки нирковий апарат бере активну участь в процесах регуляції кров’яного тиску, для того щоб фахівцю було простіше оцінити їх стан, за кілька днів до візиту до лікаря рекомендується вимірювати артеріальний тиск і записувати отримані показники.

Необхідно згадати інформацію про перенесені раніше захворювання інфекційного, запального характеру, застосування медикаментозних препаратів, антибіотиків. Для консультації жінок важливе значення матимуть відомості про перенесені вагітностях, пологах, особливості виношування малюка.

За кілька діб до відвідування нефролога рекомендується утриматися від надмірного вживання рідини, особливо, алкогольних напоїв.

Зразкові ціни на консультацію нефролога в Києві

Первинний прийом нефролога в медичних установах Києва залежить від престижу клініки, досвіду лікаря та інших умов. Отримати консультацію дитячого нефролога можна, заплативши в межах 1800-2000 гривень.

Для дорослих первинний прийом лікаря буде коштувати від 2700 гривень. Консультація кандидата, доктора медичних наук або професора коштує в межах 3900-6000 гривень.

Вартість повторного прийому лікаря зазвичай трохи дешевше.

Лікар отримує всі необхідні відомості про хворобу після розпитування хворого і вивчення даних лабораторних аналізів. Після цього нефролог призначає лікування фармакологічними препаратами, направляє на фізіотерапію, а також рекомендує відкоригувати повсякденне меню, щоб уникнути посилення хвороби в майбутньому.

Як проходить прийом?

Прийом у нефролога починається з бесіди з пацієнтом, вивчення історії його хвороби, результатів зібраного анамнезу, проведених аналізів. Фахівець може призначити хворому такі додаткові види діагностичних досліджень:

проведення посіву сечі на патогенну флору;
біохімічні аналізи сечі і крові;
ультразвукове дослідження нирок, сечового міхура, сечоводів, сечівника;
аналіз сечі по Нечипоренко;
дослідження добовогодіурезу;
комп’ютерна томографія нирок;
Магнітно-резонансна томографія;
взяття біопсії;
хромоцистоскопия;
пневмоперитонеум (введення в черевну порожнину газу для детального обстеження органів);
взяття дерматовенеріческіх проб.

На підставі отриманих результатів обстеження нефролог може поставити хворому точний діагноз, при необхідності перенаправити його до профільного фахівця, розробити лікувальний курс.

В ході консультації нефролог також дає пацієнтам рекомендації щодо прийому медикаментозних препаратів, розробляє програму дієтичного харчування при наявності певних медичних показань.

Аналізи і обстеження, які призначить лікар

Одних скарг пацієнта на первинному огляді недостатньо для постановки діагнозу. Необхідно доповнити клінічну картину іншими обстеженнями. Нефролог призначає різні аналізи сечі:

ще раз загальний (щоб переконатися, що погані показники не з’явилися в результаті випадкової помилки);
бактеріологічний посів (щоб визначити бактеріальну інфекцію);
проби по Нечипоренко, Зимницьким, Реберга (щоб виявити запалення, виявити функціональну здатність нирок).

Ще можуть знадобитися:

загальний аналіз крові;
біопсія нирок;
аналіз на холестерин або повна біохімія крові;
УЗД, МРТ, КТ;
ангіографія;
екскреторна урографія;
сцинтиграфія.

методи лікування

Лікування нефрологічних захворювань підбирається індивідуально, залежно від точного діагнозу, віку пацієнта, стадії і форми перебігу патологічного процесу. Спеціаліст може розробити для хворого програму специфічного лікування, спрямованого на терапію певного захворювання, аж до повного одужання.

При хронічних недугах підбирається нефропротективное терапія, спрямована на усунення гострої хворобливої симптоматики і досягнення стану стабільної, тривалої ремісії.

Специфіка роботи нефролога полягає в тому, що даний фахівець займається виключно терапевтичним лікуванням. Залежно від особливостей конкретного клінічного випадку, нефролог може рекомендувати медикаментозну терапію, дієтотерапію, фізіотерапевтичні процедури, дотримання питного режиму.

Якщо пацієнту потрібне втручання хірургічного характеру, його перенаправляють до лікаря-уролога.

Ознаки захворювання нирок у дітей

Дорослі більш-менш адекватно реагують на перші симптоми, які свідчать про те, що їх нирки не зовсім в порядку. З дітьми справи йдуть гірше. Вони не завжди помітять, що щось змінилося, або ще навіть не можуть сказати про це. З цієї причини батькам потрібно бути максимально уважними.

Як вже говорилося раніше, зміни кольору і запаху сечі, її помутніння – перший привід, щоб дитину подивився нефролог. Що лікує лікар, нам вже відомо. Затримка зі зверненням може обійтися дуже дорого.

Біль в області попереку і внизу живота діти частіше ідентифікують як хворий живіт. Тому варто перевірити це, злегка натиснувши на поперек то з одного, то з іншого боку хребта. Якщо це викликає біль, значить – проблеми з нирками.

Різке безпричинне підвищення температури на кілька градусів без інших симптомів застуди може стати свідченням запальних процесів в нирках і сечовивідних шляхах. В такому випадку теж необхідно поспішати до нефролога.

Уролог – ще один лікар, лікуючий сечостатеву систему

Люди, які трохи знайомі з медициною і спеціалізаціями лікарів цілком логічно поставлять запитання: «Нефролог і уролог чим відрізняються?» Адже обидва вони лікують сечостатеву систему людини.

Уролог – лікар більш широкого профілю. Він займається не тільки нирками і сечовивідних шляхами. У сферу його компетенції входять статеві розлади у чоловіків, контроль стану простати, вроджені дефекти у хлопчиків.

До того ж уролог займається тільки радикальним лікуванням. У його компетенцію входять всі хірургічні випадки лікування нирок і всієї сечостатевої системи. У той час як нефролог займається тільки терапевтичним лікуванням.

Прийнято вважати, що урологія – виключно чоловіча галузь медицини. Насправді уролог займається і жіночими, і дитячими проблемами, оскільки в його компетенцію входять не тільки проблеми з функціонуванням чоловічих органів.

Діагностика при недугах нирок

Для початку нефролог вас обов’язково відправить на аналізи сечі. По-перше, це аналіз сечі загальний, по-друге, добовий збір урини. Він допоможе зрозуміти, чи є проблеми в роботі органів протягом доби і як час дня впливає на їх стан взагалі. Буде потрібен і посів сечі. Який дозволить виявити шкідливі бактерії. Якщо вони є, у вас запальне захворювання нирок (або вірусне, або бактеріальне). Далі для діагностики використовуються такі методи:

Ультразвукове дослідження
. За допомогою ехографії можна досліджувати такни нирок на наявність новоутворень, а також визначити, чи правильно цей орган розташований. За допомогою доплерографії можна вивчити кровотік в нирках;
За допомогою екскреторної урографії
можна визначити стан тканин нирки і сечовивідних шляхів;
ангіографія
. Схожий на попередній метод (поєднання рентгена і контрастного дослідження). Допоможе визначити стан судин нирок, кровотоку, функціональність судин;
КТ нирок
. Пошарове сканування, що дає дуже точну інформацію;
МРТ нирок
. Дуже точний і безпечний, але недешевий метод;
нефросцінтіграфія
. В організм вводиться радіоактивна ліки;
біопсія
. Тканина нирки вивчається під мікроскопом. Дозволяє виявити зміни в структурі тканин;
Біохімічний аналіз крові
.

Також лікар може вас направити на сцинтиграфию, ретроградну пієлографію, пневмоперитонеум або хромоцистоскопію.

Щоб зрозуміти, на яке обстеження хворого направити, нефролог проводить пальпацію, первинний огляд і т. Д.

Тривожні симптоми: як розпізнати?

Займається нирками доктор може виявити певні передумови ниркової патології. Він розпізнає за тривожні такі ознаки як болі в області попереку, присутність крові або білка в сечі, підвищення рівня креатиніну і лейкоцитів, набряклість. Процес діагностики значно ускладнюється тим, що в більшості випадках недуга протікає, ніяк не проявляючи себе, а виявити його вдається тільки тоді, коли вже не обійтися без втручання хірурга. Крім того, проблеми з нирками в запущеній формі в більшості випадків дають серйозні ускладнення на серцево-судинну систему.

Щоб цього не сталося, потрібно ставитися до стану свого організму з усією уважністю і звертатися за кваліфікованою медичною допомогою при наявності таких ознак:

Анурія – відсутність здорового сечовипускання. Відбуватиметься це може як через недостатнє надходження сечі в міхур, так і з-за повної її відсутності, що є показником порушення роботи органів. У цьому стані зайва рідина або не виводиться взагалі, або виводиться, але в дуже невеликій кількості. Як наслідок, виникає венозний застій, відбувається інтоксикація організму, а навантаження на серце істотно підвищується.
Олігурія – недостатнє виведення сечі (близько 500 мл замість 1,5 л по нормі здорової людини). Діурез в нічний час збільшується, як і діяльність серцево-судинної системи.
Поліурія – прискорене сечовипускання, яке характеризується надмірним виділенням зайвої рідини (до 3 літрів на добу). Причини можуть бути як зовнішні – надмірне вживання напоїв, які стимулюють утворення сечі, так і внутрішні – порушення в ендокринній системі і при нирковій недостатності.
Болі, які локалізуються в попереку, з одного або обох сторін.
Наявність в сечі білка.
Підвищений артеріальний тиск.

При наявності відповідних скарг лікар повинен займатися також нирковими коліками, інфекціями сечовидільної системи, хронічної або гострої ниркової недостатністю, гострими запальними процесами.

Чим відрізняються нефролог і уролог?

Отже, підіб’ємо підсумок, нефролог і уролог – чим відрізняються вони один від одного. Перший – це лікар-терапевт. Він займається тільки медикаментозним лікуванням і фізіотерапією. В арсеналі урології тільки хірургічні втручання. Навіть якщо це стосується проблем з нирками. Хоча післяопераційним спостереженням в подальшому займається все той же уролог.

Виходить, що нефролог – це терапевт вузької спеціалізації, а уролог – хірург, який лікує виключно сечостатеву систему.

При перших симптомах захворювань нирок варто йти до терапевта. Але якщо є підозри на те, що проблема не в них, або хвороба – щось більше, ніж просто запалення, то є сенс в першу чергу відвідати уролога.

Поради щодо збереження здоров’я

Практично в кожній розвиненій країні інститут нефрології відзначає збільшення кількості хворих з проблемами нирок. Почасти це пов’язано з удосконаленням методів діагностики. Але і вражаючих факторів останнім часом також з’явилося чимало. Тому лікарі починають говорити про посилені методи профілактики.

В першу чергу потрібно уникати переохолодження і протягів. В їжі бажано обмежити кількість споживаної солі, яка збільшує навантаження на нирки.

Смажена, консервована і копчена їжа також шкідлива для здоров’я.

А ось нежирні сорти м’яса і риби, крупи і овочі сприятливо впливають на нирки. Тому здорове харчування – це основа гарного самопочуття будь-якої людини.

Як визначити патології нирок

Нерідко перші прояви патології мінімальні, і діти крім примх і нездужання, швидку стомлюваність ніяких скарг не пред’являють. Тому батьки повинні помічати найменші відхилення в стані, особливо поява набряклості на обличчі або в області кінцівок, збільшення ваги, зміна споживання і виділення ними рідини. Варто також поспостерігати за тим, як діти мочаться, якщо при цьому занепокоєння, напруженні, проблеми зі струменем сечі. Лікар може також порадити взяти під контроль кількість відвідувань туалету і обсяг відокремлюваної за добу сечі в порівнянні з випитої рідиною. У нормі це має бути не менше 23 або 34 від споживання. Важливо звернути пильну увагу на відтінок сечі вранці і протягом дня, а також осад в горщику, домішки або запах від сечі при відділенні і після того, як вона постоїть. Якщо страждають нирки або сечовий міхур, можуть виникати такі проблеми як енурез (нічне нетримання сечі) або подпусканіе крапель сечі в трусики днем, свербіж в області промежини, запалення в області геніталій.

Історія професії

Хоча хвороби нирок були знайомі ще Гіппократом і Авиценне, до Т. Бонера (1679 рік) чіткої диференціації набряків ниркового і печеного генезу не існувало. Детально описав ниркові набряки Т. Цвінгер (1722 рік), він першим діагностував Анасарка. Хімічне дослідження урини здійснив Ф. Деккерс, який відкрив в середині XVII століття протеинурию. Детальний опис складу сечі дав Д. Колагно вже в XVIII столітті. Всі ці відкриття лягли в основу праць Р. Брайта – родоначальника нефрології. Він пов’язав клінічні прояви хвороб нирок з гістологічними і лабораторними змінами тканин і сечі (1827 рік).

Так був відкритий і описаний нефритичний синдром, який зберігає свою актуальність і в наші дні. З XIX століття в медичному співтоваристві використовується термін «хвороба Брайта» або «Брайт нефрит». В цей же час з’явився опис альбуминурии при діабеті та сифіліс (П. Райер), що остаточно виділило нефрології в самостійну науку. З цього моменту вся нефротична патологія розділилася на великі білі нирки і маленькі, щільні. Сьогодні, це називається гідро- і нефросклероз. Подальший розвиток нефрології пов’язано зі створенням в XIX столітті клітинної теорії (Я. Шлейден), основні постулати якої взято за основу наукових відкриттів в нефрології та в наші дні. У 1960 року створено Міжнародне товариство нефрологів.

Свій внесок в нефрології внесли і наші співвітчизники: капсула Боумена-Шумлянського (1972 рік), проба Зимницьким (1921 рік), класифікація нефриту Ланга і Мясникова (1924 рік). Сучасна нефрологія розвивається на основі імунології та генетики, біопсії, трансплантології та гемодіалізу.

Річард Брайт – основоположник нефрології.

Зв’язок з ревматології

При багатьох системних захворюваннях в патологічний процес втягуються нирки. При цьому виникають склеротичні зміни. У тому випадку, якщо в даний процес залучається значна кількість паренхіми, виникає ниркова недостатність. Цей стан досить небезпечно, адже з сечею з крові виділяється безліч шкідливих для організму речовин. Якщо цей процес порушиться, то будуть наростати явища інтоксикації, що дуже небезпечно.

Якщо встановлюється факт наявності ураження нирок в результаті розвитку системних захворювань, то таким пацієнтом займається не тільки нефролог, але і ревматолог. Саме цей фахівець здатний, якщо не усунути причину появи даних недуг, то хоча б знизити швидкість їх прогресування і вираженість клінічних проявів.

терапевтичні методики

Як лікувати нефрологические захворювання у дітей, визначаються індивідуально, виходячи з поставленого діагнозу, вікової категорії, стану здоров’я хворого. При запальних процесах проводиться курс антибиотиковой терапії.

У деяких випадках потрібне проведення хірургічного втручання. Для лікування дітей фахівці використовують максимально щадні малоінвазивні методи.

Також дитячий нефролог розробляє для дитини дієтичне меню, дає батькам рекомендації, складає програму профілактичних заходів для попередження розвитку ускладнень і подальшого прогресування патологічного процесу.

Як проводиться лікування дітей

Після того, як встановлено діагноз і з’ясовані причини патології, необхідно лікування строго відповідно до рівня проблеми і ступенем активності і природою запалення. Дітям при наявності мікробного процесу застосовують курси антибіотиків в комбінації з протизапальними і уросептіческімі препаратами, а також фізіотерапію, особливу дієту і питний режим. Це необхідно для того, щоб нирки могли якомога швидше налагодити свою роботу і придушити активність процесу. Нефролог підбирає препарати індивідуально, виходячи з віку і загального стану дітей, відповідно до типу виявленої мікробної флори і чутливості її до антибіотиків. Всі етапи лікування строго контролюються лікарем за даними оглядів і обстежень, контрольних аналізів та динаміки їх змін. У міру нормалізації стану діти переводяться на диспансерне спостереження з проведенням періодичних курсів профілактичного і загальнозміцнюючий лікування. У міру того, як стан нормалізується і немає загострень, активності процесу, дітей потім знімають з диспансерного обліку, відносячи їх до повністю видужав.

Про пиелонефритах

Найбільш распространенённимі захворюваннями, з якими доводиться стикатися нефролога, є саме пієлонефрити. Даний недуга розвивається в тому випадку, якщо в ниркової тканини відбувається значне зростання числа патогенних мікроорганізмів.

Розрізняють 2 різновиди пієлонефриту – гостру і хронічну. Перша форма характеризується підвищенням температури аж до 39-40 o С, а також досить вираженими болями в ділянці нирок. Що стосується то гіпертермією він супроводжується дуже рідко. Температура, якщо і піднімається, то досягає лише субфебрильних (до 38 о С) цифр. Зазвичай загострення даного захворювання супроводжується болем або ж відчуттям дискомфорту в ділянці нирок.

Факт наявності пієлонефриту краще встановлюється за допомогою аналізу сечі по Ничипоренко. У зразку виявляється велика кількість лейкоцитів. Лікування пієлонефритів грунтується на використанні антибіотиків та протизапальних препаратів.