Історія

Африканська політика Москви: від Хрущова з черевиком в ООН до Путіна на саміті в Сочі

Москва знову активно освоює Африку – і відновлює зв’язки, що існували ще в радянську епоху. Так виглядає перший великий саміт Росія-Африка під головуванням Путіна в Сочі. І список запрошених очолили приблизно два десятки лідерів з колишніх прорадянських держав – таких як Ефіопія або Ангола.

Проникнення Москви в Африку має давню історію – ще в 1960 році Патріс Лумумба, що став першим керівником незалежного Конго, вів переговори з Москвою про зброю та надсилання добровольців. Тоді не вийшло: в Конго переміг Мобуту, якого підтримували США. Солдати Мобуту схопили Лумумбу, і він був убитий.

Саме тоді Хрущов стукав черевиком по трибуні Генеральний Асамблеї ООН – це він так обурювався американським втручанням в Конго. Фото з сайту: аватари.mds.

yandex.netЗато добре вийшло в інших місцях. Наприклад Хрущов був дуже задоволений тим, як розвивалася дружба з Єгиптом.

Єгипет був головним радянським союзником на Близькому Сході – і як нагадує Рамблер, там було розквартировано до 20 тисяч військових з СРСР. Причому це були не просто радники, а армійські частини: дивізія ППО, кілька ескадрилій Міг-25, підрозділи спеціального призначення та радіоелектронної боротьби. Фото з сайту: hubara-rus.

гиЕгипет отримував за це хороші дивіденди: на 50% він задовольняв свої потреби розвитку економіки з бюджету СРСР. Як описував цю дружбу журнал Story, у Москві президента Єгипту Насера так полюбили, що навіть зробили його Героєм Радянського Союзу, нагороди щедро роздавалися і іншим єгипетським руководятелям – і саме тоді Висоцький написав пісню про те, як дорого нам обходиться допомогу Єгипту, і як радянські вожді займаються девальвацією вищих бойових нагород. Чому немає золота в країні? Роздарували, гади, роздарували.

Краще б давали на війні, А насеры після б нас пробачили! Фото з сайту: yablor.гиКучу радянської зброї отримав і лівійський лідер Муаммар Каддафі. Цю військову техніку Каддафі любив показувати лідерів африканських держав, яких він не раз збирав у себе в Тріполі.

Заодно він стискував їх і екстравагантними заявами. Наприклад, Каддафі говорив, що партія – це плем’я сучасної епохи. Досить незвичайними для ісламської традиції були і його висловлювання про жінок, що вони повинні володіти усіма правами, за винятком права на перетворення в чоловіка.

Фото з сайту: news.tochka.netА коли гості від’їжджали, Каддафі писав їм листи – по тридцять сторінок.

З вельми серйозними відхиленнями був і президент Анголи Агостиньо Нето – ще один великий друг Радянського Союзу. В Анголі В 70-80-ті роки йшла громадянська війна – і ось Брежнєв став надавати військову допомогу прокоммунистическому режиму Нето, хоча в Москві йому присвоїли кличку “психанутый”. Фото з сайту: vpk-news.

гиСразу після того, як в 1975 році Ангола отримала незалежність, там з’явилися радянські військові перекладачі і бійці спецназу. Військовий контингент ставав все більше, і в цілому через Анголу пройшли 11 тисяч радянських генералів, офіцерів, прапорщиків і рядових. Ще одним другом Москви був екзотичний диктатора Іді Аміна в Уганді, але про це вже в наступній публікації, в продовженні наших африканських історій.