Історія

Олімпіада Адольфа Гітлера: Гарміш-Партенкірхен-1936

Не всім відомо, що в 1936 році у нацистській Німеччині пройшли відразу дві Олімпіади – спочатку Зимова, а потім і Річна. Про те, що передувало і оточувало змагання в невеликому гірськолижному курорті на півдні Баварії Гарміш-Партенкірхен, і чому сама можливість проведення їх тут вважається особистою заслугою Гітлера, – наша сьогоднішня розповідь.Прибуття Гітлера на церемонію відкриття ИгрВ травні 1931 року в Барселоні пройшла чергова сесія Міжнародного Олімпійського Комітету (МОК), де було прийнято рішення віддати право на проведення XI Літньої Олімпіади в 1936 році столиці Німеччини Берліні.

Нагадаємо, що до приходу в цій державі до влади фашистської партії залишалося ще майже два роки, і саме рішення віддати настільки великий міжнародний форум країні, що програла у Першій Світовій війні, було викликано в тому числі і бажанням допомогти її розвитку і подолання економічного спаду.У ті роки існувало правило, згідно з яким країна, якій віддали Літні Олімпійські Ігри, могла претендувати на проведення Білої Олімпіади (тоді обидва цих форуму відбувалися в один рік). Так вже траплялося двічі до цього: в 1924 у Франції (Париж і Шамоні) і в 1932 році в США (Лос-Анджелес і Лейк-Плесід).

Збірна Німеччини на церемонії открытияГермания стала третій (і останній) країною, воспользовавшейся таким правилом, і два крихітних сусідніх містечка, загублені в горах Баварії, Гарміш і Партенкірхен (трохи пізніше, якраз завдяки Іграм, об’єднані в єдиний населений пункт), були оголошені місцями проведення IV Зимової Олімпіади.Рейхсканцлер Німеччини Адольф Гітлер, який прийшов до влади на початку 1933 року, приділяв величезну увагу підготовці до проведення змагань. Він сприймав майбутні Ігри як своєрідну гігантську оглядовий майданчик, де буде продемонстровано всьому світу міць Третього Рейху і тріумф арійської раси.

Під його безпосереднім наглядом в найкоротші терміни були зведені найсучасніші на ті часи зимовий стадіон, лижний трамплін і Олімпійське Село. Грошей на ці грандіозні споруди не шкодували.Змагання зі стрибків на лижах з трамплинаКогда міжнародна громадськість всерйоз занепокоїлася, що майбутні Ігри пройдуть в країні, наскрізь просоченою расистськими ідеями, було вже пізно.

МОК відкинув всі заклики до перенесення змагань в іншу країну (вже після Другої Світової війни Комітет офіційно визнав помилковість своїх вчинків). Частково на його рішення вплинув той факт, що трохи раніше, у 1934 році, інший найбільший спортивний форум – чемпіонат світу з футболу – з успіхом пройшов у Італії, де у влади вже багато років перебувала фашистська партія Беніто Муссоліні.Деякі «зірки» спорту тих років, проявивши принциповість, в гості до Гітлера не поїхали.

Серед відмовилися від участі були як мінімум три чемпіона попередніх Зимових Ігор – французи П’єр Брюне і Андре Жолі-Брюне (чоловік і дружина, які виступали в парному фігурному катанні), а також американський ковзаняр Джон Ши.Змагання з гірськолижного слаломуОб атмосфері, що оточувала ті Ігри, яскраво свідчить такий епізод. Незадовго до їх початку на дверях більшості громадських туалетів в Олімпійському Селі були вивішені таблички з написами «Євреям вхід заборонено».

Тільки після особистих переговорів президента МОК Анрі де Байє-Латура з Гітлером той розпорядився їх все ж таки зняти.Що ж стосується самих змагань, то, незважаючи на бойкот Ігор деякими відомими спортсменами, вони пройшли з великим успіхом. Відкривав Олімпіаду 6 лютого 1936 року вітальною промовою сам Адольф Гітлер, поруч з ним на трибунах перебували майже всі нацистські бонзи.

Вперше на церемонії відкриття був запалений, а по закінченні Ігор загасили Олімпійський вогонь – ця традиція зародилася саме тут і з тих пір незмінно присутня на всіх Олімпіадах, як Літніх, так і Зимових.Гітлер на трибуні стадионаОднако медальний залік Німеччини виграти не вдалося: з великим відривом переможцями Ігор стали спортсмени Норвегії (цю країну гітлерівські війська окупують чотирма роками пізніше), які завоювали 15 медалей, з них 7 золотих. Німеччина формально стала другою з шістьма медалями (три «золота»), хоча за загальною кількістю нагород її обійшла ще й Швеція (7 медалей).

Цікаво, що перед війною і в роки війни олімпійські об’єкти Гарміш-Партенкірхен використовувалися для підготовки солдатів Першої гірничо-стрілецької дивізії Вермахту «Едельвейс» – тієї сама, яка в 1942 році поставила прапор Німеччини над Ельбрусом. Багато з цих споруд функціонують досі практично в первозданному вигляді.І насамкінець ще один факт.

Проведення цієї Олімпіади було визнано настільки бездоганним, що МОК одноголосно (при утримався німецькому представника) постановив та наступні Зимові Ігри 1940 році провести в Гарміш-Партенкірхені. Але в 1939 році почалася Друга Світова війна..

.Читайте також 5 ігрових видів спорту, виключених з олімпійської программыОригинал статті, а також спортивна аналітика з безлічі майбутніх матчів – на нашому сайті www.vseprosport.
ru Якщо вам сподобався матеріал, будемо вдячні за лайки і передплату на наш канал!