Історія

Що було, коли помер Сталін? Один день з життя СРСР

Спитав у дядька, що він пам’ятає про цей день, 5 березня 1953 р. Він навчався у 8 класі в Мінську, рано вранці прокинувся, щоб закінчити ремонт радіоприймача, полагодив і з динаміка полилася. У школі його послали в книжковий магазин на проспекті Сталіна купити портрет Сталіна, в класі висів якийсь інший вождь.

Принесли, повісили, прикрасили чорної льотної, спорудженої з підручних матеріалів. На уроках вчителі вели себе по-різному, але більше мовчали, особи сумні або кам’яні. Вчителі були різні, деякі викладали ще при царі в гімназії.

Після школи пішли на площу до пам’ятника Сталіну, його якраз недавно поставили. Біля пам’ятника багато народу, хто виступав, хтось плакав, але в основному юрба мовчала. Це був день мовчання, мовчання і страху.

На іншому кінці Мінська в родині майбутньої дружини дядька її двоюрідний брат ходив сумний і ледь не плакав. Його бабуся дивилася на це, дивилася, а потім і сказала: “Радуйся, це найщасливіший день у твоєму житті, може батька випустять.” Батька дійсно незабаром випустили і повністю реабілітували за обох термінів у 56-м.

простояв Пам’ятник Сталіну в Мінську аж до 1961 року і ще встиг побачити Гагаріна Спитав у дядька, що було, коли він повернувся зі школи додому. Відповідає:- А нічого – Як нічого? – А так, розмови на політичні теми та обговорення державного устрою ніхто тоді не вів, тому що стукіт був швидше швидкості звуку.Кілька років після смерті Сталіна зовні майже нічого не змінювалося.

Якесь обговорення розпочалося лише у другій половині 50-х, після ХХ з’їзду. Дядько тоді вже вчився в інституті, їх зібрали в актовому залі і довели до відома рішення з’їзду про культ особистості. Але і після зборів усі мовчки розійшлися.

Потім почали повертатися з таборів люди, але і вони мовчали. У обшестве був невеликий шок від розкрилися масштабів репресій, але він був неглибоким, тому що і так всі все знали. Обережні розмови на кухняз почалися після того, як про це стали відкрито писати і говорити офіційно.
А простояв пам’ятник Сталіну в Мінську аж до листопада 1961 року і ледь не пережив самого Хрущова. Вже і Гагарін у космос полетів, а він все стояв і стояв.