Історія

Хрущов – автоконструктор

Сьогодні я розповім про дуже поодинокі вітчизняному вантажному автомобілі, який зберігся в єдиному екземплярі і є унікальним. Це тритонка ЗІС 33, яку переробили з стандартного вантажівки ЗІС 5, причому ідея була дуже цікавою. Справа в тому, що на відміну від п’ятірки тридцять третій мав гусениці на задніх колесах, що переводило його в ранг всюдиходів.

Втім давайте по порядку. Української РСР у 1939 році керував добре всім відомий Микита Сергійович Хрущов. Саме йому належить слава, звичайно ж в лапках, по розділу Польщі.

Адже крім того, що він був першим секретарем партії, він був і членом Київського військового округу. Так от, спостерігаючи як у вересні 39 тягачі червоної армії безпорадно борсаються в болоті він придумав, як вирішити цю проблему. Справедливості заради варто сказати, що він висунув ідею, але належала вона зовсім не партійному босові а його водієві, який вирішив переробивши привід оснастити звичайні тритонні вантажівки ЗІС 5 гусеницями.

Нашвидку намалювавши на шматку ватману креслення він передав його Хрущову, який в свою чергу дав справі хід. У найкоротші терміни машина була перероблена і навіть обкатана на полігоні. Незважаючи на явні нестиковки і інженерні прорахунки вантажівка отримав індекс 33 і був запущений у виробництво.

То в силу надсекретності, то за звичайним раздолбайству, але відомостей про це автомобілі практично не залишилося. Я сам в перший раз прочитав про нього в книзі Лева Михайловича Шугурова, правда на момент видання тритомника жодного живого примірника не збереглося. І ось кілька років тому на виставці олдтаймеров Галерея Шаманського показала новісінький ЗІС 33 блискучий фарбою ніби щойно з конвеєра.

Ентузіастам знадобилося три роки і маса терпіння що б відновити машину в первозданному вигляді. Втім, давайте повернемося в 30 – роки минулого століття. Інженери ЗІС як могли відбивалися від цього проекту, але Хрущов був досить впливовою фігурою в уряді і їм таки довелося доопрацювати модель і почати виробництво.

31 грудня 1939 року всі роботи були закінчені і в січні 40-го перший тридцять третій виїхав з воріт заводу. Дитина вийшов мертвонародженим. Базовий мотор відмінно справляється зі своїми завданнями в ЗІС 5 виявився слабенький для 33-го.

Витрата міг доходити до 200(!) я не обмовився, саме двохсот літрів бензину. Гусеничні траки злітали, сама прохідність, особливо в період бездоріжжя, залишала бажати кращого. Загалом якби не високий покровитель автомобіль так і залишився проектом.

Але цього не сталося. І з конвеєра зійшло близько 4500 тисяч примірників 33-їх. Дивно, але Микита Сергійович по шапці так і не отримав, адже велика частина Зісів згинула в російсько-фінську компанію, а решту передали в колгоспи.

Ідея Хрущова зробити супер дешевий всюдихід була більш ніж дивною, адже паралельно на тому ж заводі імені Сталіна розробили і ввели в експлуатацію ЗІС 6, автомобіль випереджав 33 на кілька кроків вперед. Упертий Хрущов все одно наполягав на доопрацювання конструкції, в результаті цього з’явився і модернізований ЗІС 35, який все одно поступався шістці за багатьма показниками.І все одно автомобіль цей цікавий самим фактом свого існування.
Та ще і тим, що в реальності підтвердив приказку «дурна голова рукам спокою не дає».