Історія

Як СРСР обміняв 17 підводних човнів на концентрат «Pepsi»

У 1959 році керівники СРСР і США, генеральний секретар Микита Хрущов і президент Дуайт Ейзенхауер, домовилися про проведення в країнах виставок досягнень. У тому ж році в Нью-Йорку пройшла радянська виставка, а потім аналогічна виставка пройшла вже у Москві.Саме на тій виставці в Сокільниках з’явився стенд «Pepsi-Cola».

Саме завдяки який займався міжнародною торгівлею в компанії Дональду М. Кендаллу «Пепсі» потрапила на радянський ринок.Цей напій став першим американським споживчим продуктом, який був допущений на радянський ринок.

У 1974 році перший завод був відкритий в Новоросійську. В замін на концентрат PepsiCo компанія отримувала за бартером горілку, коньяк і шампанське. справа в тому, що радянський рубль не вважався конвертованою валютою, тому всі розрахунки доводилося вести через бартер.

Але з горілкою «Столичної» Дональд М. Кендалл не прогадав, вона стала другим напоєм після шведської Absolut на ринку США, обсяг продажів її в рік становив 150-200 мільйонів доларів.До 1989 році в СРСР було вже 21 завод «пепсі».

За чергову партію концентрату в СРСР розрахувалися підводними човнами. Дональд М. Кендалл заявляв, що компанія отримала флотилію з 17 старих субмарин, крейсера, фрегата і торпедоносця.

Потім ще нафтоналивні танкери до купи прикупив в СРСР.Пізніше куплені субмарини PepsiCo здала на металобрухт. Це були застарілі судна проекту 613, які будувалися в 1951-1957 роках.

Попередньо з них зняли всі озброєння, гвинти і все скільки-небудь цінне. Але це не заважало заявляти виконавчому директору PepsiCo Дональду Макінтоша Кендаллу, що він примудряється роззброювати СРСР швидше, ніж адміністрація Джорджа Буша-старшого.Останню бартерну операцію «Пепсі» провела навесні 1990 року, отримавши партію горілки і кілька вантажних кораблів.
А потім стався розпад Радянського Союзу і ера монополії та бартеру для PepsiCo закінчилася.