Історія

Як Сталін пояснював маршалу Василевському суть комунізму

Сьогодні Сталіна і Леніна читати не прийнято. Уявлення про соціалізм, який будувався в СРСР, на рівні диких казок перебудовного журналу “Огонек”. Подання, яке просувають шкільні вчителі, зазвичай на рівні фантастики британського пропагандиста Оруелла.

Комунізм, за їх версією, – це коли всі навколо жебраки, а вузька партійна верхівка забезпечується імпортними товарами з спецрозподільника. Особливо прибабахнутые негайно додадуть про “загальних жінок” і відсутність власності навіть на свої штани і квартиру.Як водиться, все поставлено з ніг на голову.

Дамо слово самому товаришеві Сталіну, що ж таке радянський комунізм?Не лякайтеся, нам не доведеться заглиблюватися в наукові роботи вождя. Пояснення просте, для звичайних робітників і селян.У своїх спогадах маршал Олександр Василевський описав один з розмов вождя з офіцерами.

Василевський – велика розумниця, світла голова, в роки Війни командував Генеральним штабом. Його настільки просте і зрозуміле пояснення вождя пройняло.Вождю задали питання – Що ж таке комунізм? Коли наш радянський лад почне перетворюватися з соціалізму вже в справжній комунізм?Питання непросте.

Коли через кілька років про те ж спитають Хрущова, тому сказати буде нічого. Відбудеться невиразними обіцянками квартири кожній родині до казавшемуся таким далеким восьмидесятому році.А от Сталін відповів точно:- Перші кроки до комунізму, товариші, ми зробимо коли зерно буде видаватися будь-якому громадянину безкоштовно.

Присутні злегка остовпіли – “Як таке можливо, як це зерно безкоштовно?!”.Тоді вождь покликав усіх до вікна:- Бачите річку, товариші? Що в ній? – Вода. А чергу за водою бачите? Або може бути царський жандарм варто, по копійці за кожне відро збирає? Немає черги і жандарма немає, всім вистачає.

Вождь пройшовся по кімнаті і додав обдумано:- Такого ж положення ми повинні досягти і зерна. Не бачу в цьому завданні нічого захмарного. Думаю, якщо не трапиться нової війни, року до шестидесятому так і буде!На відміну від Хрущова, товариш Сталін знав про що говорить.

Сталінська модель народного господарства давала зростання на 40% в рік. І щорічне зниження цін на товари. Просто тому, що країна виробляла все більше і краще.

Нічого захмарного і правда не було. Тільки не дати забрати заводи капіталістам. Особисту власність май, ніхто тобі не заборонить.

Але ось покласти в кишеню фабрику – вибач, на таке за сто життів чесно не заробиш.А ось у Хрущовських економістів це стало поступово розмиватися. З’явилося поняття “прибутку”, товари стали дорожчати, хоча і не так як при сучасному капіталізмі.

Через десяток років від Сталінської моделі і зовсім залишилися ріжки та ніжки. Робочий на заводі став отримувати більше інженера, професора давно перестали бути радянською “аристократією”, самої ситної професією став завмаг.До чого це все призвело ми, на жаль, всі відчули на своєму горбу.

Ціни рухаються в одну сторону, скільки б не коштувала на світових біржах нафта.Так і Сталінський приклад з річкою вже не працює. Сьогодні “царський жандарм” з водяним лічильником з’явився і бере зовсім не за “копійки за відро”.
Що називається – відчуйте різницю.