Артефакт Світла. Частина 1: Озерний край

Погода стояла чудова, з високого безхмарного неба радісно світило сонце, а природа зачаровано благоухала запашними ароматами квітів. І всю найближчу округу наповнювали дзвінкі пісні щебетання пташок.З крутого обриву на благословенну водну гладь безкрайнього озера Чарівників дивився молодий рибалка, насолоджуючись усіма принадами теплого дня.

https://www.pinterest.ua/pin/585679126514684161/За його спиною, велично прориваючи небесну синяву, монументально височіли Могутні Кряжі.

Їх вершини громіздко піднімалися над дрімучим лісом, жадібно сковавшим своєю густою зеленню підстави гір. А їх царські снігові шапки грайливо відбивали сонячні промені.І навіть від озера було прекрасно видно, як на крутих схилах центральної гряди казково рясніли високогірні луки.

Молодий рибалка, піднявши з землі невеликий гострий камінчик, пустотливо кинув його у воду, з цікавістю спостерігаючи за великою кількістю кіл, весело побежавших від місця його падіння.Потім увагу юнака перемістилося трохи вбік, де вздовж далекого берега знаходилися невеликі заплави.Напередодні юнак поставив там кілька хитрих пасток з щедрим прикормом і вже незабаром планував відправитися туди, щоб перевірити свою здобич.

Однак рибак все ніяк не міг відірвати погляду від чарівної водної гладі, плавно переходить на горизонті в безтурботну небесну синь. Він так і стояв уже з чверть години на високому крутому обриві безтурботно насолоджуючись барвистим краєвидом.– Ох, як же все-таки добре! Все життя б так простояв! – з почуттям промовив юнак.

– Завтра на улов обов’язково вийду на човні. Як раз перевірю кілька рибних містечок, що нещодавно пригледів в цій глушині.І після цих слів рибак глянув трохи північніше, де на пристойному видаленні від нього в блакитних хвилях озера шумно хлюпотіла велика риба, високо вистрибуючи з води за своїм літаючим обідом: мошкарою, бабками та іншими смачними комахами.

– Ну, завтра ви у мене попрыгаете! Тільки на кормі! В моїх мережах! – усміхнувшись, весело пожартував хлопець, спостерігаючи за рясним рибним бенкетом.https://www.pinterest.

ua/pin/431360470558145098/Але тут з-за далекого північного скелі здалася незнайома човен, яка зрадницьки нахабним курсом рушила прямо до рибного місцем молодого спостерігача.Юнак з хвилюванням придивився, сподіваючись, що вона пройде повз. Однак незнайома рибальське посудина прямувала прямо до ділянки хлопчину.

– От халепа. Таке місце упустив! – сердячись на випадок, промовив юнак. – Ех, зараз піди цілу човен собі уловом наповнить! Як прикро.

..А непроханий гість неквапом наблизився до рибного бенкету, спритно розправив свої снасті і майстерно закинув велику мережу в воду.

І незабаром вже перші два улову заповнили йому практично чверть човни. Незнайомець, явно насолоджуючись процесом, в третій раз закинув глибоководну мережу.І тут його посудину аж злегка смикнуло.

Мабуть, у невід попалася дуже велика здобич.Рибак помітно пожвавився і став майстерно вивуджувати її з води, швидко змотуючи свої снасті.Риби в мережах поки траплялося не так багато, однак головний улов він все ще посилено витягав з глибини.

Як раптом вода навколо човна люто завирувало. Неприродно сіра піна відчайдушно забилася в дерев’яні борти.https://www.

pinterest.ua/pin/511862313889373162/А в наступну мить водну поверхню у рибальському шлюпки покрила піднялася з глибини чорна густа рідина.- Що ж це? – злякався хлопець.

– Невже глибоководний монстр?- Це ж Спрут! – в жаху вихопився у молодого спостерігача, пильно стежив з крутого обриву за риболовлею чужинця. Людина в човні одразу ж випустив з своїх рук невід, в жаху отпрянув від борту.Він спішно розправив невеликий парус, прагнучи якомога швидше вирватися з несподіваної пастки.

Але в його корму намертво вчепилися довгі чіпкі щупальця, блискавично вдарили з чорної вируючої води.- Уплывай ж! Швидше. – з переляком вирвалося у хлопця.
– Потрібно гребти, інакше буде пізно.продовження слідує