Діоніс – хлопчик-який-вижив
– Чому ви весь час таскаетесь за мною? – говорив Діоніс Еросу і Гермесу – Перестаньте. Пас. – Ми не можемо перестати, Ді – відповідали Ерос і Гермес – так історично склалося.
.. І потім, ти позбавляєш людей розуму, а хто відмовиться від легкої здобичі? Дві піки, так-с.
.. Діоніс видихав парами ацетальдегіду і химерно тасував колоду.
.. – – -Нуу.
..якщо історично.
.. Без козиря.
За кілька нескінченностей до …
Симеон Соломон, “Вакх”, 1867.Діоніс народився і вижив , як було заведено на Олімпі – не заплановано, випадково. Витівки шалуна Ероса.
.. На дозвіллі своєю улюбленою іграшкою – Зевсом, бавився , тим самим, що головним себе серед Богів уявляв.
Та тільки Ерос вже точно знав, хто тут головний. Ворухнув пухким пальчиком – і готово – закохався Зевс. І знову повз законної богині сім’ї, Гери, дружини, так прямо в смертну, ім’ям Семела, майбутню Діоніса мати.
У смертної не було шансу. Красивий, практично, як грецький бог, постав перед нею Зевс в образі людському ( без звичайних зооролевух). Але фаворитці здалося мало бути володаркою грецького профілю і медового тіла з прокачанной найширшої.
Вона забажала сутністю Бога в повному обсязі володіти. І ледь включив громовержець опції божественні на повну – спалахнула Семела, але не пристрастю множинної , а громом і блискавками уражена. (Ледь не залишився світ без алкобога і “денискиных оповідань”.
) Але! Дивом встиг Кесар Олімпу витягти з утроби Семели недоношеного сина. Король Олімпу , на щастя, був не в темі гендерних стереотипів і азов неонатології , та й часу на рефлексію не залишалося – і серед slow-motion вогняних бризок, танцюючого хасапико, полум’я, плавящихся пілястр, обсипається іскрами стелі і осідають стін вшив Зевс в стегно своє дитя і тут же став першим у світі сурогатним батьком, cool rules! Бог знає, як вдавалося Зевсу приховувати вагітність від прозорливою подружжя, можливо, відмагався витівками братики Посейдона, несвіжими морськими їжаками або головним болем, але пологи неминуче сталися і у визначений природою термін. Гермес – бог все, що не дісталось іншим богам – сам зевсове син – взяв у батька малюка -брата, був братові радий і дав йому ім’я (оскільки рахунок зевсовым дітям був втрачений в незапам’ятні часи ) Що за біда двічі народитися?! – дурниці.
Куди складніше приховати новонародженого від розлютованої, як тисяча горгон, Гери. Безсила проти малюка Ероса, кукловодящего її милим чоловіком, їй самій , всім Олімпом і ..
. ну, ви в курсі..
. вона полювала на бастардо, зазноб Зевса, і будь-кого , хто посмів..
. О, так, Гера дізналася про народження Діоніса. Bien sûr! І ледве той набрав повітря в груди, як легкоступый Гермес вже мчав, стискаючи крик немовляти в долоні, до вершин холмо гори Ніси, під крило безстрашних нисыйских німф.
Меркурій вручає німфам немовляти Бахуса 1769 Boucher Francois Німфи – не найкраща компанія для неповнолітнього. Але спробуйте посперечатися з древніми греками. Діоніс безтурботно ріс дикою травою у оголених ніжок лісових богинь.
З старанністю институток не спускали німфи блискучих очей з дорогоцінного хлопчаки – ні вдень, ні вночі – і щоб не заснути бідолахам довелося винайти ці вакханалії – танцювати, співати, веселитися з сатирами, ночі безперервно…
…
і в цьому перманентному пандемоніумі , під андеграундні мотиви бубон, тамбурин і любовні казки підспудно підростав майбутній бог пияцтва і розпусти. Марно музика грала. Так голосно.
Бурхлива Гера відшукала притулок бастарда і метнула божевілля сказу в няньок – німф. Швидкий Гермес ледь устиг до Діонісу на допомогу, подумки прокручуючи по дорозі план Бе ..
. На цей раз він вручив дрібного сестрі Семели – Іно і чоловікові її Афаманту , тут же автоматично впали в безодню чорного списку Гери. Що робити, Гера значилася лише богинею сім’ї та шлюбу, а не доброти, логіки і великого розуму.
За відпрацьованою схемою а-ля “Оверлук – Готель” – вона посипає голови жалісливих подружжя сказом і божевіллям. Афамант і Іно в припадку божевілля вбивають власних дітей і себе. А меГера тільки розминалася! Краєм чорного крила її гнів косить і невтішних друзів і родичів погубленной сім’ї, проклинає жесткосердную дружину кобелирующего бога – одні з них перетворюються Герой в похмурі мляві скелі, інші в жалібно кричали птахів, вічно кружащими кругом них.
.. – Але що ж Діоніс? -Знову врятований.
Гермесом захеканим знесений в гірські кручі, туди, що вище самої легкої хмари – на воспитанье бабці, матері богів, Кібеле, що дала йому і розум, і кров, і вчуже виріс, як дикий виноград, хлопчина до баті на Олімп повернуться радий…
– Permettre, братик Гермес, звісно, ти бог красномовства, але навіщо переповідаєш нам цю історію тисячу перший раз? Пас. Але лише лукаво щурился у відповідь плут Гермес, вже він-то знав, хто на Олімпі головний..
. ..
.to be continued..
.