До строку посивілі
Знову перу сльози зі щоки,Коли закрию очі в темному царстві.Ви у мене перед очима, хлопчики,Дівчата в сіро-цинковому оздобленні.Я задихаюся в ваших поглядах жалять,Від страшного болю моє серце стогне.
Ну, хто ж скаже, чому на наших кладбищахДо терміну посивілих вас ховають?..© Анастасія Гладишева