Пізніше каяття
Йде літо, настає осінь. Потім зима , з низкою холодних днів. І голову прикрасить нашу проседь З роками ми стаємо мудрей. А що вік? Нам вік не перешкода. За життя чимало пройдено шляхів. За те, що в житті було нам утіхою, Скажи спасибі матері своєї! Вона на шлях тебе благословила Молилася за удачу за твою. Її любов скрізь тебе зберігала! Та зберегла у безодні на краю! Так, роки витрачав я не шкодуючи, І не цінував у той час життя своє! І лише тепер про це жалкуючи, Звіт своїм вчинкам віддаю!…
Read More