Загробний світ древніх слов’ян: куди наші предки попадил після смерті?

Всім нам знайомі поняття раю і пекла. У перший після смерті потрапляють праведники, у другій – грішники. В раю чекає щастя і блаженство, в пеклі – вічні нестерпні муки.

Таке уявлення про загробне життя дала нам християнська віра, прийнята в десятому столітті.Але і до хрещення Русі наші предки не думали, що на смерті все закінчується. Слов’яни вірили в існування чудового, прекрасного світу.

У квітучі сади навколо Світового Дерева, куди відлітають на зимівлю птахи, і вирушають душі померлих. А називалося це місце – Ірій.Райські сади наших предковКак я вже сказав, Ирій – це вічнозелений квітучий сад.

В ньому стоїть величезне світове дерево, чия крона йде в небеса. Навколо ростуть прекрасні, небачені дерева, живуть казкові істоти, звірі і химерні птахи. У кожного птаха – свій, неповторний голос.

А співають вони так гарно, що хочеться слухати вічно.У Вирії не було ночі. Цілодобово квітучі сади висвітлювало тепле ласкаве сонце.

Крізь сади протікали річки пива, молока або киселю. У дерева ходив бог Сварог і відпочивали душі померлих, що знайшли вічний спокій..

або чекали переродження. Але про це – пізніше.Хто і як потрапляв у ИрийРазумеется, настільки прекрасне місце було доступно не всім.

Потрапити в Ірій міг тільки той, хто прожив життя у злагоді з совістю, в гармонії з природою та оточуючими. Словом, праведник.Слов’яни вважали, що після смерті його душу праведника підхоплює й несе в чудове царство прекрасний жайворонок.

Тому слов’яни поминали предків дев’ятого березня – в день повернення жайворонків з зимівлі.За іншою версією прохід в Ірій лежав через зоряний міст, який можна розрізнити в небі в ясну ніч. Зараз ми називаємо його чумацьким шляхом.

Пройти через міст, знову ж таки, міг тільки праведник. Брехун, злодій і всякий інший злочинець – провалювався в холодний і темний підземний світ.Де знаходився ИрийПо деякими даними, Ірій – місце не зовсім вигадане.

Різні легенди говорять про те, що він перебував десь у Приельбруссі чи інших реально існуючих місцях. Однак був прихований від очей смертних. А якщо хтось і зумів би його відшукати, пильні вартові у вигляді василисков, грифонів і злого дракона, перегородили б подорожньому дорогу.

Хто і як міг піти з ИрияПомимо загробного світу, наші предки вірили в перевтілення. Душа померлого, чий рід не перервався, і чию пам’ять шанують нащадки, могла вселитися в новонародженого немовляти з свого роду. В інших випадках душа або навіки залишалась у Іріе, або могла вселитися в тварину або рослину.

Ми вже знаємо, що душу померлого в Ірій доставляв жайворонок. А якщо душа бажала знову прожити людське життя, в Ірій за нею прилітав лелека, забирав її і доставляв до тіла новонародженого. Нічого не нагадує? :)Друзі, дякую за увагу.

Ставте лайк, якщо дізналися щось нове. Підписуйтесь на канал. Далі – більше і цікавіше.