Здоров'я

Болі в суглобах та м’язах: основні засоби для місцевого застосування

При захворюваннях та травмах опорно-рухового апарату часто виникає м’язово-скелетний біль. Він може бути гострим та виникати лише після травматизації, або хронічним, який серйозно погіршує якість життя пацієнта. Для усунення больового синдрому використовують різні місцеві засоби, один із яких – Димексид. Детальніше про різновиди препаратів та їх властивості розповімо далі.

Болі в суглобах та м’язах

Особливості розвитку міоартралгій

Болі в м’язах та суглобах можуть виникати при остеохондрозі, ревматоїдному артриті, розтягненнях, переломах та безлічі інших патологій. Остеоартрит – найрозповсюдженіше захворювання, для якого характерні больові відчуття в суглобах та навколишніх тканинах. Набряклість та почервоніння шкіри навколо суглобів може свідчити про наявність подагри. До неї найбільш схильні чоловіки у віці 50–60 років.

Больові відчуття виникають внаслідок збільшення синтезу простагландинів. Саме тому основою лікування больових синдромів є саме нестероїдні протизапальні засоби, які зменшують вироблення цих речовин. Посилити протизапальний та анальгетичний ефект можуть комбінації з іншими лікарськими засобами. Призначати препарати повинен лікар.

Біль у суглобах

Різновиди місцевих препаратів для усунення суглобового болю

При болях в суглобах та м’язах лікар може назначити:

  1. Нестероїдні протизапальні препарати – добре проникають у шкіру та м’язи, усувають запалення, больові відчуття та набряки. На відміну від форми для перорального вживання, менше концентруються в плазмі та майже не шкодять організму.
  2. Засоби на основі капсаїцину та схожі – екстракт гіркого перцю володіє відволікальною дією. Він подразнює нервові закінчення та зменшує больові відчуття. Завдяки зігрівальному ефекту полегшує симптоми.
  3. З похідними саліцилової кислоти у складі – володіють знеболювальною дією.
  4. Інші засоби від болю у суглобах – з диметилсульфоксидом, рослинними оліями та екстрактами. Відрізняються високою ефективністю та відносною безпекою.

Відрізняються ці ліки й за формою випуску. Для місцевого нанесення можна вибрати гель, крем, мазь, нашкірний спрей, трансдермальний пластир чи розчини для компресів. Кожна з них має певні переваги та недоліки. Наприклад, мазі довше зберігаються на обробленій ділянці шкіри та забезпечують тривалу дію, однак відчуття липкості та жирні плями на одязі спричиняють дискомфорт.

Лікар виписує рецепт на лікарські засоби для місцевого застосування

Лікарські засоби для місцевого застосування варто вибирати після консультації лікаря. Для кожного окремого випадку кращим можуть бути різні активні речовини та їх дозування. У разі необхідності варто проводити комплексне лікування.