Міфи та легенди

Фараон з риб’ячим хвостом: русалка чоловічої статі

Водяну нечисть, річкових, озерних і морських фейрі дуже часто чомусь пов’язують саме з жіночим родом. У міфології багатьох народів світу відомі русалки (в тих чи інших варіаціях), і в більшості випадків це – істоти жіночої статі. Чоловіків-русалов чомусь дуже мало.

Проте в обмеженій кількості вони все-таки бувають…

))І відомі вони були саме на Русі. В споконвічних російських землях – не далі Києва, Новгорода і Смоленська на захід.А називали росіян русалов – фараонами.

Їх дам серця, відповідно, фараонками. І дуже чітко розмежовували з “звичайною” річковий нежиттю, наприклад мавками.Цікаво, правда?Типовий російський фараон )))ПроисхождениеРусалки-фараони (у деяких текстах – фаляроны) відомі в Росії приблизно з XVI століття, коли міф про них оформився остаточно.

Народна чутка виводить їх історію від тих єгипетських воїнів, що під початком фараона переслідували євреїв під час Виходу. Як відомо, Господь відкрив біжучим юдеям дорогу через Чермне (Червоне) море: І простяг Мойсей руку свою на море, і Господь гнав море сильним східнім вітром цілу ніч, і зробив море сушею, і розступилися води. І пішли сини Ізраїлеві серед моря по суші: води ж були ним стіною по праву і по ліву сторону.

Книга ИсходаНо ось коли той же прохід здуру сунулися єгипетські війська – води зімкнулися. Класична старозавітна легенда свідчить, що єгипетська армія загинула там повністю: Так кинув Господь Єгиптян у середину моря. І вода повернулася і покрила колісниці і вершників всього фараонового війська, що ввійшли за ними в море; не залишилося жодного з них.

Книга ИсходаНикаких русалок вона не згадує. Однак, судячи з усього, кому-то в руському Середньовіччі цей сюжет видався недобрим. Негуманним якимось, немилосердним, як-то не дуже відповідним християнського духу.

Бо фараона-то ладно, а простих вояків – за що?Старий Завіт, до речі, весь в цілому…

Не дуже добрий. Якщо його читати з позицій сучасної християнської філософії, то волосся дибки без лаку встануть..

.Якийсь невідомий нам середньовічний автор запустив у вжиток міф про те, що фараонових солдатів ” Бог помилував. Але перетворив у напівлюдей-напівриб.

І коней їх спіткала та ж доля. І бути їм у такому вигляді належить до кінця світу, до Судного дня, коли багато справи земні будуть переглянуті..

.Так доля фараонового війська описана у “Сказанні про перехід Чермного моря” в російському списку 1602 року.Фараонка.

Різьба по дереву, Володимирська областьРаспространениеПо якоїсь причини образ русалки-фараонки з XVII століття став дуже популярний у російських прикладних мистецтвах. Він часто зустрічався в дерев’яному зодчестві, особливо в північній Росії та у Поволжі. Різьбленими наличниками з “фараонками” прикрашали терема і хати, а з XVIII століття вони стали модним сюжетом для прикрас річкових кораблів – наприклад, расшивов, невеликих суденець, що ходили по Волзі і Каспію.

Фараони теж зустрічалися, але дещо рідше…

))Фараон, палить трубкуФараоны і фараонки – єдині росіяни русалки, спочатку володіють риб’ячими хвостами. Всі решта ще в епоху Пушкіна мали цілком нормальні ноги, хвости їм “приробили” вже в кінці XIX століття. Пушкінська русалка, що на гілках дуба сидить, цілком могла забратися туди самостійно, і зовсім не зобов’язана зісковзувати.

..))При цьому вигляд їх декілька відрізнявся від регіону до регіону.

В Новгороді, наприклад, вважали, що у фаляронов все тіло риб’яче, тільки людська голова. В ясну погоду вони, мовляв, висовують голови з води й стогнуть: “Фараон, фараон!” Якщо попадається назустріч корабель – оточують його і питають, коли кінець світу. Відповідати потрібно: “Завтра або післязавтра”, тоді заспокоєні фараони залишають корабель у спокої.

Якщо ж сглупить і сказати їм правду – “Бог знає, коли!”, то фараони прийдуть в лють і суденце потоплять.У Смоленській області чомусь думали, що у фаляронов тільки одне око.А ось в/на Україні фараонів вважали людожерами.

В цьому їх відмінність від лоскотух і мавок, які людину могли вбити, але все-таки не зжерти.Загалом, не пощастило фараонам в Росії..
.)