Міфи та легенди

Олександр Великий і його похід в Індію. Шлях, як відображення походу Діоніса

Похід Олександра Великого як відображення походу Діоніса в Индиюбюст Олександра Аргеада Діоніс здійснив свій знаменитий похід в Індію. Там, згідно з легендою, він заснував місто Ніса, який відвідував Олександр, і йому показали і плющ, який більше ніде не росте. На шляху з Індії він зустрів опір з боку амазонок, чиї орди він переслідував аж до Ефеса.

Лише небагатьом з них вдалося сховатися в храмі Артеміди, де досі живуть їх нащадки.[Нонн Наполитанский, XXXVII 503][ 3, с. 320] У Наксосе Діоніс зустрів кохану їм Аріадну, покинуту Тесеєм, і без зволікання одружився на ній.

(Але, як показувалося, Діоніс тотожний і Тесея і Персея, і ці герої показують земний шлях Аполлона-Дониса-Ілла) Діоніс, як багато герої і божества, так само спустився в Тартар (згадаймо Тесея, який прийшов за Персефоною, Геракла рятував дружину Адмета, Орфея і Еврідіку) де підкупив Персефону, подарувавши їй мирт за дозвіл забрати з собою його покійну матір Семелу. Мати піднялася з ним в храм Артеміди( показує тотожність Артеміди і Персефони і Элесии) в Трезене( знову-таки там виховувався Тесей за міфами), але, він змінив її ім’я і представив богам-олімпійцям як Тиону. На користь походу індоєвропейців, а гунів( званих і гансами-гусьми,що прийшли з Півночі, з району річки Обь) говорять і численні знахідки чорненої (молоченой) кераміки, а так само назва Півночі Індії-Гандхара-країна Гантов, воїнів Шиви.

про це поході викладено в книзі: “Гуни, народ прийшов з Ямалу.Аттіла, каган гунів , з роду Вельсунгов” https://www.litres.

ru/sergey-solovev-16101/gunny-narod-prishedshiy-s-yamala-attila-kagan-gunnov/ На Криті збереглися зображення царя – жерця і жриці. Цар зображений жрець прикрашеним пір’ям павича, а жриця тримає в руках королівських кобр,які водяться лише в Індії.Цар-жрець.

Зображення Діоніса-Аполлона(Улля)( Крішни в Індії)Еліс, зображення з королівськими кобрами.Крит,16 ст. до н.

е. Більш детально все описано в книзі “Крито-мікенська культура і релігія як частина індоєвропейської культури епохи бронзового століття”. https://www.

litres.ru/sergey-urevich-solov/krito-mikenskaya-kultura-i-religiya-kak-chast-indoevr/ Похід, подібний походу Діоніса, здійснив лише Олександр Македонський. Олександр був сином царя Македонії Філіппа Аргеада і його дружини Олімпії з Епіру.

Як розповідає Плутарх, в ніч народження Олександра був спалений храм Артеміди в Ефесі (доповнюючи легенду тим, що богиня Илисия допомагала пологах і не могла врятувати свою святиню). Ось тут і видно таємниця, відома присвяченим з виконанням пророцтва, які завжди виконуються, але завжди за змістом, але не дослівно. Олександр був народжений Олімпіадою( повинен був народиться р.

на Олімп), під священної зіркою, як знайомий втілення – емблема, герб роду Аргеадів – зірка, і хто скаже, що вона була нещаслива? Подорослішавши, Олександр здійснив свій перший подвиг – приборкав коня, давши йому ім’я Букефал, що означає «бикоголовий». Що дуже символічно – він повторив подвиг ініціації і Геракла і Тезея. які приборкували биків, тут же кінь був названий Биком.

Кінь цей був священним, конем божества, яке незримо супроводжувала царя в походах, і з цим пов’язано і поклоніння Олександра своєму коневі, як божественної суті. У 16 років, командував кіннотою при Херонее, Олександр розбив фіванців, здобувши неабияку славу. Після загибелі батька, він очолив похід македонян і греків до Персії, перед цим попросивши у Піфії відповідь і відповідь звучала :”Ти всіх переможеш».

Розгромивши персів при Иссе і Гранике, і, зустрівшись з Діогеном, Олександр викупався в річці Кидн, мало не загинувши при цьому, і він зробив подібне випадково, але вийшло як – би присвята, аналогічне посвяти Ахіллеса, омывшемуся в Стіксі, ставши при цьому невразливим. Олександр відвідує прорицалище Аммона, дав йому відповідь про його божественність, знову подібно Діонісу. Перемігши пізніше Дарія при Гавгамелах, Олександр продовжив похід далі, незважаючи на вмовляння своїх полководців зупиниться через непотрібність подальшої війни.

Але Олександр йшов обраним шляхом, і дійшов до Індії з військом, де його дуже добре прийняли в р. Ніса (згідно Арріаном) заснованим Діонісом і показали священний плющ на пагорбі міста. Що цікаво, Арріан називає Гіндукуш старий арійським словом Кавказ, (Caucasus), уточнюючи, що це саме Кавказ Індії, а не Кавказ поруч з Гирканским морем.

Гіндукуш – перекладається як індійські гори, або вбивця індусів, тобто загибель для індусів. Caucasus-слово, яке складається з двох коренів – cow-корова на індоєвропейських мовах, в російській корова-це з двох слів-коу і рову, рева, тобто репетують корова, в англійській мові звучить просто cow, тобто Кавказ означає Коров’ячі гори. Інші гори Малої Азії – називалися Тавр, просто бик.

Частина гори, і зараз по-російськи називається «хребет», як частина тіла корови. Протоку Боспор перекладається, згідно Геродоту, як «Бичачий брід». А адже індійці були пастухами, і головним їхнім багатством були саме корови, так що назва Кавказ (Індійський) теж зрозуміло, як «Вбивця корів», або «Коров’ячі гори».

Приміром, річку Кубань тоді називали Синдом або Індії. Тобто топоніміка місць підтверджує шлях найдавнішої міграції індоаріїв в незапам’ятні часи з Європи на півострів Індостан. Повернувшись, Олександр невдовзі помер у Вавилоні, як йому було провіщено індійськими мудрецями, і сама його смерть оповита завісою таємниць і легенд, деякі з яких виклав Арріан.

Про те, що Олександр був отруєний, що він насправді намагався втопитися в Євфраті (Арріан, с. 434).там же Арріан говорить, що він знає безліч легенд про його смерть і, ймовірно, про воскресіння.

Згідно з деякими переказами, ім’я Зу-ль-Карнайна було «Іскандер», із-за чого його зазвичай ототожнювали з Олександром Македонським(«Іскандером Дворогим»), який до того ж був зображений на монетах в шоломі з рогами. Дворогим ж його називали, ототожнюючи з Діонісом, який неодноразово названий в міфах «рогатого». Тобто, до VII століття, була створена велика традиція обожнювання і шанування Олександра Великого на Сході, де йому навіть приписувалося знищення звичаю вбивства старих і немічних .

Арріан вказує, що хоча він був схильний до божевілля, але намагався стримуватися, хоча багато бенкетував, але намагався пити менше вина. Лише цим письменник підкреслював зв’язок Олександра і Діоніса-безумство, шалена відвага, відсутність жадібності, доброта до друзів, любов до матері, тяга до бенкетам і веселощів. За книгами античних письменників, навіть якщо вони намагалися вказати на недоліки Олександра, це лише зближувало його з божественним ідеалом-Діонісом.

Ось тут і видно таємниця, відома присвяченим з виконанням пророцтва, які завжди виконуються, але завжди за змістом, але не дослівно. Олександр був народжений Олімпіадою( повинен був народиться як обранець р. на Олімп), під священної зіркою, як знайомий втілення – емблема, герб роду Аргеадів – зірка, і хто скаже, що вона була нещаслива? І помер він напередодні дня сонцестояння, 11 червня, у свято Карнеи, який святкується, вірніше справляється протягом дев’яти днів, це очевидно той час, коли в одне з втілень Аполлон-Діоніс провів на Землі серед людей до вознесіння після воскресіння.

Кінь же цей був не просто конем, а конем бога, на якому незримо супроводжувало божество царя в походах. Таке відомо було і в Персії. Але після смерті Букефала в Індії похід був припинений.

Тобто свято Карнеи – це ритуальні проводи Аполона-Діоніса-Ілла, і за часом збігається це торжество з часом слов’янської Купали, адже свято в честь того ж індоєвропейської божества – Вана – Купали( тобто Ілла-Ванакса, і тотожного з Крішною – Говиндой, він же Сауроктон -цар Землі). Що цікаво, британські королі стали переносити свій день народження на цей же час з 1748г. В Афінах у цей же час святкувалося свято скирофрион, коли носився білий полог в честь Афіни.

І з огляду на всі випробування, і виконання пророцтв, пов’язаних з очікуванням посланця богів, Спасителя і Викупителя, відновника законів і божественної справедливості, і пов’язані численні апокрифи про життя Олександра, ті легенди, що існували в народі, позначені, але не озвучені Аррианом в його книзі про діяння Олександра Великого. І як і Діоніс, Олександр створив нову людську спільність і культуру-еллінізм, що стала фундаментом подальшого розвитку людства, тільки після нього став можливий світ, де «немає ні елліна, ні іудея». І смерть Олександра оповита таємницею, і одна зі спроб її підняти-це книга :Син зірки, народжений горою.
Олександр Великий ttps://www.litres.ru/sergey-solovev-18521949/syn-zvezdy-rozhdennyy-goroy-aleksandr-velikiy/chitat-onlayn/